19 August 2024 —  У Всесвітній день гуманітарної допомоги українські та міжнародні гуманітарні організації, які працюють в Україні, вшановують пам’ять колег-гуманітарних співробітників та волонтерів, які загинули, надаючи життєво необхідну екстрену допомогу цивільним людям. Понад 600 гуманітарних НУО, включаючи волонтерські організації, офіційно беруть участь у гуманітарному реагуванні в Україні, тісно співпрацюючи з національними та місцевими органами влади, агенціями ООН та донорами, продовжуючи підтримувати всіх, хто цього потребує.

Ця діяльність є актуальною та необхідною для виживання і добробуту українських громад, оскільки війна продовжує негативно впливати на них. Відповідно до Плану гуманітарних потреб і реагування ООН на 2024 рік, близько 15 мільйонів людей, що складає 40% населення України, потребують гуманітарної допомоги, у тому числі серед них майже 3 мільйони дітей, 3,4 мільйона людей похилого віку та 3,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Понад 7 мільйонів людей потребують невідкладної допомоги в сфері продовольчої безпеки та засобів до існування. Об'єктам цивільної і критично важливої інфраструктури, від яких залежить виживання людей, було завдано величезної шкоди - близько 1,4 мільйона будинків пошкоджено або зруйновано, а також пошкоджено або повністю зруйновано 3800 навчальних закладів.

«В умовах безпрецедентних викликів в поєднанні зі значною шкодою, що завдається енергетичній інфраструктурі України, гуманітарні організації готові надавати критично важливу допомогу з наближенням зими. Маючи досвід допомоги мільйонам сімей з початку повномасштабного вторгнення та роблячи значний внесок через ремонтування домівок і шкіл, надання грошової допомоги, психосоціальної підтримки та іншої необхідної допомоги, ми продовжуємо неухильно працювати над тим, щоб цієї зими ніхто не залишився без підтримки, якої потребує, включно з людьми, що живуть у прифронтових районах. Наша відданість гуманітарній допомозі є непохитною і проведе нас крізь темні, холодні місяці попереду зі стійкістю та небайдужістю», - каже Анна Дуда, Голова місії НУО «Людина в біді» в Україні.

Війна також має глибокий вплив на психічне здоров’я людей. Дослідження HelpAge International показує, що більше половини (55%) людей похилого віку в Україні повідомляють, що війна зробила їх менш здатними справлятися зі щоденними завданнями. Загальнонаціональне опитування HIAS/ГО «Дівчата» показало, що 42% дорослих українців не знають, як отримати професійну допомогу, а майже половина (45%) опитаних батьків не можуть утримувати своїх дітей. Анастасія Сушко, психологиня благодійної організації «Ми – браття, ми – українці», яка працює поблизу лінії фронту, каже: «Є діти, які пережили окупацію, деякі з них жили в підвалах. Коли лунали тривоги і треба було спускатися в бомбосховище, для них це як ретравматизація відбувалася. Вони починали плакати. У нас гарне бомбосховище, воно світле, там багато світла. Однак для дітей молодшого шкільного і дошкільного віку це було тригером, і вони не хотіли спускатися. На початку проєкту ми питали: «Ким ви мрієте бути?». А вони казали: «Ніким. Хочемо лежати в ліжку, дивитися тіктоки і гратися в комп’ютерні ігри». А зараз у них вже є певні орієнтири. Наприклад: «Мені подобається фермерське діло, я хочу бути як мій тато – фермером». Я бачу їхню мотивацію навчатися».

Незважаючи на величезні потреби та постійні труднощі з наданням допомоги, за останні два з половиною роки повномасштабного вторгнення колективні зусилля гуманітарних організацій значно покращили життя сотень тисяч людей, що потребують допомоги. Гуманітарні організації спільно підтримують всі верстви українського суспільства в задоволенні їхніх потреб шляхом надання грошової допомоги, невеликих грантів, і проведення професійного навчання; також вони надають їжу, ліки, воду і предмети гігієни жителям регіонів поблизу лінії фронту, коли їхні ринки перестають працювати. НУО першими евакуюють людей із територій, які знаходяться під обстрілами, а потім ремонтують місцеві будинки, школи та бомбосховища, щоб ці люди могли повернутися до нормального життя. Гуманітарні працівники надають підтримку дітям, щоб вони могли залишатися в школах, а також роблять для них безпечні простори, в яких вони можуть просто побути дітьми. Організації підтримують людей, які борються з проблемами психічного здоров’я, а також надають послуги в сфері захисту, включаючи послуги для тих, хто постраждав від гендерно зумовленого насильства. Гуманітарні організації також працюють над наданням цільової підтримки людям, що її потребують, наприклад вразливим групам населення, які страждають від існуючої нерівності, включаючи дітей, ромів, ЛГБТКІА+ людей, людей похилого віку та людей з інвалідністю.

«У світлі складних часів, з якими ми стикаємося, я висловлюю вдячність за непохитну підтримку гуманітарних організацій. Разом ми досягли значних успіхів у створенні безпеки та добробуту для наших жителів у ці важкі часи війни. З неминучим наближенням зими зусилля організацій з відновлення будинків, ремонту шкіл, допомоги з обладнанням для систем водопостачання та підтримки сімей шляхом надання грошової допомоги, є надзвичайно важливими. Я задоволений досягнутим прогресом і наголошую на важливості продовження співпраці для надання допомоги переміщеним людям. Разом ми прагнемо створити безпечне та сприятливе середовище для всіх у Харкові та області», - каже Ігор Терехов, Міський голова Харкова.

Ця важлива допомога дає надію серед хаосу та невизначеності. Місцеві організації громадянського суспільства є надійними партнерами органів влади та міжнародних організацій у наданні необхідних послуг людям.

Марина Коркуляк із Харкова розповіла, наскільки важливою для неї та її сім’ї була екстрена допомога: «У розпал війни ми шукали притулку в погано освітленому підвалі в Харкові. Ми навіть не уявляли, що на нас чекала розрада та безпека на заході України. Тут, у стінах центру розміщення ВПО, відновленого гуманітарною організацією, ми знайшли затишок і безпеку для себе та наших дітей. Створення вами цього притулку сповнює мене невимовною вдячністю. Ваша непохитна підтримка багато про що говорить. У цьому місці я відчуваю свою приналежність, на відміну від багатьох інших. Тут, в обіймах притулку, я справді вдома».

Робота гуманітарних організацій іноді супроводжується значними втратами. Працівники зіштовхуються з труднощами через триваючі бойові дії та відсутність безпечних умов: ракети періодично влучають в склади з життєво важливою гуманітарною допомогою та транспортні засоби. Лише у 2024 році, згідно з даними INSO, ми втратили щонайменше трьох гуманітарних працівників, а шістнадцять отримали поранення.

Джоанна Гарбалінска, Директорка Платформи гуманітарних НУО в Україні, каже: «Відзначаючи Всесвітній день гуманітарної допомоги, ми залишаємося непохитними у своєму зобов’язанні допомагати всім людям, які цього потребують скрізь в Україні. Ми продовжуємо закликати до дотримання міжнародного гуманітарного права, включно з тим, що стосується захисту цивільних осіб, цивільної інфраструктури, гуманітарних співробітників і предметів допомоги, та забезпечення безперешкодного доступу гуманітарних організацій до людей, яким необхідна допомога, по всій країні. Ми продовжуватимемо працювати з міжнародними донорами та українськими органами влади, щоб забезпечити надання гуманітарної допомоги відповідно до міжнародних гуманітарних принципів, а також щоб виробити як негайні, так і довгострокові рішення для подолання катастрофічних наслідків війни, від яких страждають цивільні».